Вірші без моралі

Бойко Владислав

Зібрав я віршів кілька,
назвав: "Вербова гілка".
Поніс "Вербову гілку"
я до журналу "Спілка".

Сказали у журналі:
— Поезії — невдалі!

В часописі "Сопілка"
сказали: — Дуже мілко!

У видавництві ж "Гірка"
сказали: — Буде збірка!

Тепер я став поетом!
Вітають з творчим злетом
мене в журналі "Спілка",
в часописі "Сопілка",
читають, критикують,
друку-
друку-
друкують!

Беруть невдалі, вдалі...
Мораль?
Нема моралі!

Про вірш

«Вірші без моралі» Бойко Владислав: Зібрав я віршів кілька, назвав: "Вербова гілка".

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: лірика · людська доля · пам'ять

Усі поети