До дискусії про йогів

Борис Нечерда

Вийшов з хати кирпатий йог
напувати священну корову,
годувати священного півня.

Вийшла з хати йогиня та йогеня,
спати хочеться, але ж треба
напувати священну корову,
годувати священного півня.

Вийшли з хати кирпаті йоги,
все як слід поробили, попорали,
корова пішла до череди,
півень — до свого мужського діла.

Щоб ви, руки та ноги, здорові були,
а ти, розуме, щоб не зрадив, —
поставали кирпаті йоги
в стойку "сокола" та "змії".
(Більше "сокола", ніж "змії").

І по черзі ясні кирпані
на долоню поклавши душі
(це їм просто, на те і йоги)
і побачили: душі чисті!

Нате вам, душі, кухлик води джерельної,
теплого хліба, синьої зірки дрібку
із сільнички ранкового неба,
а за рештою —
не бануйте.

Бджола на дримбі заграла,
на цимбалах— цвіркун,
а довкола
ходить сонечко — слон плямистий —
в джунглях моркви і конопель.

Про вірш

«До дискусії про йогів» Борис Нечерда: Вийшов з хати кирпатий йог напувати священну корову, годувати священного півня.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Вийшов з хати кирпатий йог напувати священну…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: дитинство · лірика · людська доля

Усі поети