Вітер затих, нахилилась трава

Іван Коваленко

Вітер затих, нахилилась трава,
Не шумлять густі дерева.
Квіти хилять голівки, і сонце ясне
Не голубить промінням мене.
Потемнішало небо ясне голубе.
Я чекаю тебе.

Та ось вітер тихенько в кущах зашумів
І веселий в поля полетів.
Зашуміли листками густі дерева,
Квіти ясно цвітуть, піднялася трава.
Пояснішала неба безмежна блакить,
Сонце ніжне і любе так тепло горить.
Все живе і цвіте, і душа ожила –
Ти прийшла.

Про вірш

Притихлий вітер, похилена трава й потьмяніле небо віддзеркалюють тугу героя, який чекає. Аж ось вітер знову шумить, квіти розквітають, небо світлішає: світ оживає разом із душею, бо «ти прийшла».

Теми: чекання · пробудження природи · прихід коханої · оживлена душа

Усі поети