Трамплін для сосен і снігів

Ліна Костенко

В кишені був квиток. А снігу по коліна.
Ходжу на лижах майже як пінгвін.
Але вдесяте падаю з трампліна.
Ідея фікс — узяти цей трамплін!
Він був крутий, він був гора горою,
Він був магніт, котрий мене притяг.
І те, що зранку почалося грою,
Надвечір стало справою життя.
Узять трамплін! І з'їхати, як Сольвейг.
Як з крижаними крилами Ікар.
Для себе. Для снігів оцих. Для сосен.
Для того, аби страх не виникав.
Розбитися. Згоріть, мов єретичка.
В огні ангін ковтати анальгін.
Підожде час. Підожде електричка.
Підожде поїзд. Я візьму трамплін.
І я взяла. Була цим вельми горда.
У хуртовини виграла парі.
Є строга радість — взять трамплін рекордний
Без публіки. Без премій. Без жюрі.

Про вірш

«Трамплін для сосен і снігів» Ліна Костенко: В кишені був квиток.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («В кишені був квиток.»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: пори року · лірика · людська доля

Усі поети