Зустрілись двоє, хлопець і дівча...

Ліна Костенко

Зустрілись двоє, хлопець і дівча.
Та й ходять, ходять, і нема де сісти.
І сніг іде. І песик докуча.
І по дворах гасають хокеїсти.
Якась холєра дивиться з вікна.
І лід блищить. Машини роблять трюки.
І десь іде компанія блатна.
І холодно. І він їй гріє руки.
І кожне слово на тремку вагу.
І день сумний, і все-таки веселий.
І молодість застрягла у снігу,
мов коники дитячих каруселей.

Про вірш

«Зустрілись двоє, хлопець і дівча...» Ліна Костенко: Зустрілись двоє, хлопець і дівча.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Зустрілись двоє, хлопець і дівча.»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: дитинство · пори року · лірика

Усі поети