Слізки дощу на листочках...
Могилянська Ладя
Слізки дощу на листочках,
Крапельки суму весняного…
Десь на вустах у куточках
Стільки спокою незнаного…
Грім по ярах десь розбитий,
Хмари розбіглись ридаючи…
Будем як всесвіту діти,
Вільну грозу прославляючи!
Сонце проміннями скосить
Квіти тремтячі від іскорок…
Прийде й до нас наша осінь
І без громів і без блискавок…
Про вірш
«Слізки дощу на листочках...» Могилянська Ладя: Слізки дощу на листочках, Крапельки суму весняного…
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Ключ — перший образ («Слізки дощу на листочках, Крапельки суму весняного…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: пори року · лірика · людська доля