Вколо тиша, мир, простір...
Микола Нарушевич
Вколо тиша, мир, простір,
В небі сяє безліч зір.
Рівно сяють в висоті
Тії зорі золоті.
Тихий ллють на землю світ,
Мовби шлють її привіт —
Щирий, тихий і святий
Із святої висоти.
Місяць срібний в небесах,
Мов дозорець на чатах,
Все чатує і не спить,
Землю сонну сторожить;
Сторожить її спокій,
Тихий сон чатує їй.
Про вірш
«Вколо тиша, мир, простір...» Микола Нарушевич: Вколо тиша, мир, простір, В небі сяє безліч зір.
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Ключ — перший образ («Вколо тиша, мир, простір, В небі сяє безліч зір.»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: лірика · людська доля · пам'ять