Весняне
Знову стан, сміх і знову промені,
А по-весняному гармошка знов —
Налила весни вина у кров мені
і жаги у кров.
Знаю сам, що я уже закоханий
Та не знаю хто вона така
і палахка серце в п'янім тьохканні
і чогось чека.
Серце, серце! Не згориш, не вигориш
Та огонь твій млосний і терпкий.
Гей, піду ж піду туди, де вихорам
і пісні й таким.
Завихрю і заіскрю ж як промені
Й може там… незнаную знайду —
…Налила весна вина у кров мені
і навіяла весняних дум.