Україно моя
Олесь Бердник
Україна моя, рідна мати моя.
Хто ти є, хто ти є?
Я питаю про те навесні солов’я,
Я запитую серце своє.
Хто ти є, хто ти є?
Я запитую серце своє.
Я питаю про те у блакитних садів,
Я питаю широкі лани,
Я звертаюсь у небо до вольних орлів,
І наслухую мову луни.
Я питаю в орлів —
І наслухую мову луни…
Мені каже Дніпро:
— Україна — то Я.
А Карпати високі здаля
Все шепочуть: — У горах Матуся твоя,
Невмируща Вкраїнська земля.
Шепчуть гори здаля:
— Невмируща Вкраїнська земля.
Вірю, знаю: — У горах Матуся живе,
У Дніпровськім потоці співа,
Її серце — то небо весни грозове,
Її дума — печаль Світова.
Її серце — живе,
Її дума — печаль Світова.
І зірки вдалині — то Вкраїни вогні.
То все — ти, то все — ти!
Струни кобзи дзвенять,
Україно, в мені,
Ніби райдужні в небі мости.
То все — ти, то все — ти,
Ніби райдужні в небі мости.
1972 р
Про вірш
Кордоцентрична медитативна сповідь-гімн про сакральну сутність України, звернена до солов'їного співу, широких ланів та глибин власного серця.
Історія
Створений у період підготовки до заснування Української Гельсінської групи, коли національне питання набуло для Бердника гостроти духовної місії.
Поет відмовляється від абстрактного патріотичного пафосу на користь глибоко інтимного, молитвеного запитування про таємницю буття свого народу.
Вірш перегукується з шевченківським і франківським діалогом із Батьківщиною, трансформованим у вимір космічного антропокосмізму.
Форма
Твір написаний пісенним дактило-хореїчним розміром із рефренним повторенням головного запитання («Хто ти є, хто ти є? Я запитую серце своє»).
Мелодійна плинність і циклічна інтонаційна будова наближають вірш до народної псальми або медитативного співу-замовляння.
Як читати
Запитання «Хто ти є?» звернене не до політичної форми держави, а до метафізичної душі України, прихованої в блакитних садах і піснях птахів.
Спілкування з природою (соловей, вільні орли, широкі ниви) демонструє пантеїстичну єдність народу зі своєю священною землею-матір'ю.
Відповідь на таємницю Батьківщини поет знаходить не в книжкових догмах, а в глибинах власного серця, що перетворюється на живий престол любові.
Теми: сакральна Україна · кордоцентризм · таємниця буття нації · єдність із природою · молитва за рідний край