Рибалка (скорочено)
Вода шумить!.. Вода ґуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
— Ловіться, рибочки, великі і маленькі!
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він, — а сумує!
Сумує він, — аж ось реве.
Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
Аж гульк!., з води Дівчинонька пливе,
1 косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
— Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько.
Ти б сам пірнув на дно к линам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні,
— Як сонечко і місяць червоненький
— Хлюпощуться у нас в воді на дні
— І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою.
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
Вода шумить!.. Вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде.
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. — приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже ніде не бачили Рибалки!..
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Сюжет балади “Рибалка” навіяний П. Гулаку-Артемовському відомим твором видатного німецького поета Ґете. Але твір має виразні національні ознаки, наближений до фольклорного твору високою емоційністю (вживається багато окличних речень, звертань, вигуків), вживанням зменшувально-пестливих слів, використанням казково-легендарного сюжету про зваблення молодих рибалок міфічними річковими істотами —русалками. Романтично налаштований юнак, який прагнув кохання, піддався чарам Дівчиноньки і пропав на дні ріки.
стислі перекази творів української літератури