Вина, дівчино!

Степан Чарнецький

Вина, вина, дівчино!
Червоного, як кров!
Най вип'ю за минуле,
За молодість, любов,

За мрії, що погасли
Від холоду життя…
На вічний вип'ю спомин,
На вічне забуття!

Любив я сині очі,
Горнув в обійми світ,
В душі, немов в руїнах,
Все спомином шумить..

З-за сірої опони
Підноситься мара,
Сумна, як в катеринці
Мелодія стара…

І будиться наново
До сили, до життя,
І ломить білі руки,
І молить забуття!

***

Про вірш

«Вина, дівчино!» Степан Чарнецький: Вина, вина, дівчино!

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Вина, вина, дівчино!»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · кохання · дитинство · віра · Україна

Усі поети