Василь Мисик

Про автора

Василь Мисик (1907–1983) — видатний неокласик, учень Миколи Зерова, перекладач світових шедеврів і майстер філософського споглядання.

Мисик володів дивовижним лінгвістичним даром: знав англійську, німецьку, французьку, перську та таджицьку мови. Його переклади Омара Хаяма, Гафіза, Рудакі, Шекспіра та Бернса вважаються неперевершеними зразками української перекладацької школи.

У 1934 році його заарештувало НКВС лише тому, що сплутали з іншим письменником — Василем Мисиком-Боровим. Попри очевидну помилку, поета засудили до 5 років Соловецьких концтаборів, а в роки війни він пройшов ще й нацистський полон.

Дивом виживши у м'ясорубках ХХ століття, він зберіг прозору, антично чисту інтонацію вірша, сповнену мудрої вдячності кожному листочку й сонячному променю.

Теми: філософське споглядання · чистота природи · орієнтальні мотиви · неокласична гармонія · тиша і світло