Осінь
Воробкевич Сидір
Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.
Вже ліс убрав багровий стрій,
Зів'ялий лист паде,—
В гостину з півночі до нас
Грізна зима іде.
Припали квіти до землі,
Туман наляг кругом,
Ще день, ще два — і всі поля
Заснуть глибоким сном.
Лиш розгулялися вітри,
Лісами зводять шум,
На нивах стебла гнуть сухі
І ломлять, мов на глум.
У хату діточки біжать:
"Де ділася весна?
Чому вже сонечка-тепла
І радості нема?"
Вже темна осінь надійшла,
Зів'ялий лист паде,
По листю повагом до нас
Грізна зима іде.
Про вірш
Елегійний пейзажний вірш, сповнений світлої журби за згасаючою природою перед невідворотним приходом зимових холодів. Пафос твору — філософсько-споглядальний, зворушений дитячим сприйняттям колообігу пір року.
Історія
Поезія належить до зрілого періоду творчості визначного діяча буковинського національно-культурного відродження Сидора Воробкевича (Данила Млаки), коли митець плідно творив ліричні вірші для народу та юнацтва.
Твір публікувався в часописах і шкільних читанках («Руська хата», альманахах товариства «Руська бесіда»), оскільки автор приділяв колосальну увагу дитячій педагогіці та естетичному вихованню краян рідною мовою в умовах австро-угорського панування на Буковині.
Форма
Вірш написано чотиристопним ямбом із чергуванням пірихіїв, що надає ритму плавності та пісенності, спорідненої з романсовою лірикою Буковини.
Строфіка представлена класичними чотиривіршами (катренами) з перехресним римуванням (абаб), де чергуються жіночі та чоловічі рими. Поетичний лад тяжіє до народнопісенного паралелізму.
Як читати
Образна тканина розгортається від панорамного огляду згасання природи (відліт журавлів, багровий стрій лісу, прибиті морозом квіти) до персоніфікації стихій: грізна зима виступає в ролі величавої та невблаганної гості, а вітри уподібнюються свавільним руйнівникам.
Особливої ліричної теплоти тексту надає введення дитячого голосу («Де ділася весна?»), що перетворює звичайний пейзажний малюнок на екзистенційне зіставлення людського тепла, дитячої радості й невблаганного холоду природи.
Кільцева композиційна структура твору (варіація мотиву відходу листя та надходження грізної зими на початку й у фіналі) підкреслює циклічність буття та вічний круговерт всесвіту.
Теми: пейзажна лірика · осінь · природа Буковини · зміна пір року · дитяче сприйняття