На спогад наступлю, немов на міну
НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ,
хитнусь, і йду безбач, й себе веду...
Кішки втікають на розлунний дуб.
Шлях креше іскри об мої коліна.
Ця ніч у зламах врубелівських крил
прикута до погостів. Мліє місто,
угвинчене в могили. Мавці тісно
у тілі — ще не проявився лик...
Ах, молодість! Застрягла у снігах,
як драний чобіт, мокрий по халяви.
Латаття днів на трясовині слави...
Стрижі над кручею стрижуть.
В літах
циклоп небес встромив у Київ око.
... Я теж проходила тут —
ненароком...