по-мойому любов це пояс джехада
це самозречення самоспалення і самовбивство
це після горілки ковток лимонаду
циганка сліпа і барвиста
по-мойому любов це нічна чечня
потоки крові з срср
хлопці з уна-унсо подвиг оун-упа
цицькасті доярки з молочних ферм
по-мойому любов це руїни косова
страх на ймення афганістан
дорога в ірак смерть без наркозу
любов це голгота таїна ран
Андрій Любка
Витончена сповідь про неповторність кохання, душевну чистоту та радість гармонійного злиття двох людських сердець.
Поезія належить до багатого доробку автора (Андрій Любка), який зробив помітний і самобутній внесок у розвиток українського художнього слова свого часу. Твір відображає органічний зв’язок із національною культурною традицією та прагнення знайти власну неповторну інтонацію.
У вірші яскраво проявилася щирість ліричного переживання, глибока моральна позиція та увага до найтонших порухів людської душі, що робить його співзвучним переживанням читача будь-якої епохи.
Метрична структура: трискладовий розмір (амфібрахій / анапест). Широкий елегійний розмір із глибоким диханням і хвилюванням строфи.
Катрени з гнучким римуванням, розраховані на виразну декламацію. Звуковий лад відзначається природною гармонією вокалізму та продуманою системою інтонаційних акцентів.
Твір відкривається виразним образним або філософським зачином («по-мойому любов це пояс джехада»), що відразу захоплює увагу читача та створює неповторну емоційну тональність.
У кульмінації («хлопці з уна-унсо подвиг оун-упа») ліричне почуття сягає найбільшої напруги: через зіставлення внутрішнього стану героїв із навколишнім світом розкривається глибинний підтекст твору.
Фінал вірша («автор: Андрій Любка») приносить відчуття гармонійного завершення естетичного задуму, залишаючи глибокий слід у свідомості читача та утверджуючи незнищенність духовних цінностей.
Теми: сучасна українська лірика · урбаністичний простір · національна гідність · інтимна лірика · пейзажна лірика