Так ніхто не кохав

Українські вірші про кохання за майже два століття: від Шевченка й Франка до Жадана та Андруховича.

Назва добірки — перший рядок Володимира Сосюри. Тут поруч стоять голоси різних епох: ніжність, ревнощі, розлука, пристрасть і тиха вдячність.

Читайте по порядку, щоб побачити, як змінювалась мова кохання, або відкривайте навмання. Кожен вірш відкривається окремою сторінкою з текстом і довідкою про автора.

  1. Росли укупочці, зросли — Тарас Шевченко
  2. Ти не моя — Степан Руданський
  3. Не сумуй, моя зірко кохана — Михайло Старицький
  4. Моя любов — Іван Франко
  5. Признання — Кесар Білиловський
  6. Коли дивлюсь глибоко в любі очі.. — Леся Українка
  7. Ти не любиш мене — Микола Вороний
  8. “Ти з’являєшся, як ранок…” — Олександр Олесь
  9. Коли в твої очі дивлюся — Павло Тичина
  10. Моє кохання — Михайль Семенко
  11. Любов чи ні — не знаю… — Максим Рильський
  12. Беатріче — Євген Маланюк
  13. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ… — Володимир Сосюра
  14. Люблю в уяві декілька сторінок — Євген Плужник
  15. Танґо — Олена Теліга
  16. Любов — Василь Симоненко
  17. Моя любове! Я перед тобою… — Ліна Костенко
  18. “В тобі одній люблю я безліч…” — Дмитро Павличко
  19. Ви, як стежка, кохана… — Микола Вінграновський
  20. Так тонко-тонко сни мене вели… — Василь Стус
  21. Нещасливе кохання — Іван Малкович
  22. Я люблю її мозок… — Юрій Іздрик
  23. Ніжність — Юрій Андрухович
  24. Заходь за мною в сніг — Сергій Жадан
  25. Любов — Андрій Любка

Усі добірки