Ми віримо
Як ранком навесні іде по полі
Якийсь вітрець, що будить і п'янить,
Так і на нас повіяв вітер волі,
Бажання пройняло нас: хочем жить!
Ми хочем жить. Хоч попелом, димами,
Руїною покрився рідний край,
Хоч “Вічную” співають вже над нами,
Ми віримо, що йде, що йде наш май.
О, він прийде! Прийде до нас конечно,
Гроби квітучим квіттям прибере.
Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда, і добро, і наш народ не вмре!