Трактористи

Бойко Грицько

Новесенький трактор
Всі звуть "Беларусь",
На ньому в колгоспі
Працює татусь.

У першу він зміну
Сьогодні іде,—
Пакунок з харчами
До сумки кладе…

Синочок до нього —
Облився слізьми:
— Я хочу на трактор!
З собою візьми!

— Ну що ж, одягайся! —
Промовив татусь.—
Удвох поведемо
В поля "Беларусь"!

Та спершу умийся
І брови не хмур,
Бо трактор не любить
Таких замазур!

Про вірш

Життєствердний вірш оповідає про трудову спадкоємність поколінь і захоплення хлопчика професією батька-механізатора. Оптимістичний настрій твору поєднує романтику хліборобської праці з прихованою дидактикою виховання охайності.

Історія

Поезія з'явилася в період активної механізації сільського господарства повоєнної УРСР (кінець 1950-х — 1960-ті роки), коли культовий колісний трактор МТЗ-5 / МТЗ-50 «Беларусь» став невіддільним символом колгоспного оновлення села. Грицько Бойко, добре знаючи життя української провінції, активно оспівував престиж сільських професій для юної аудиторії.

Твір репрезентує важливу тематичну лінію радянської дитячої поезії — виховання поваги до батьківської праці та ранню соціалізацію хлопчиків як майбутніх господарів землі. Водночас поет майстерно уникає плакатності, переносячи акцент на щирі родинні почуття та дитяче прагнення наслідувати дорослих.

Форма

Віршовий розмір — тристопний хорей із чергуванням пірихіїв та пісенною ритмікою, що імітує бадьорий крок або рівномірне гуркотіння мотора. Строфічна побудова спирається на перехресне римування з перевагою відкритих чоловічих та жіночих рим (Беларусь — татусь; іде — кладе).

Лексичний стрій поезії гармонійно поєднує виробничу термінологію («трактор», «перша зміна», «колгосп») із теплим побутово-пестливим словником («татусь», «синочок», «замазура»), що створює довірливу, затишну тональність розповіді.

Як читати

Образ батька постає у вірші як моральний і трудовий орієнтир для хлопчика. Його збори на зміну описані як священнодійство, що викликає в сина не просто цікавість, а палке бажання розділити спільну справу. Метафора трактора «Беларусь» набуває виміру живої істоти, з якою треба рахуватися і яку слід поважати («трактор не любить таких замазур»).

Психологізм твору ґрунтується на педагогічній мудрості батька: замість прямої відмови чи крику він використовує дитячу мрію про техніку як мотиватор для самодисципліни та гігієни. Праця тракториста подається не як виснажливий тягар, а як почесна, естетично чиста справа, гідна справжнього чоловіка.

Теми: батьки і діти · хліборобська праця · сільське життя · професії · виховання дисципліни

Усі поети