Здоровим будь!
Бойко Грицько
Вийшла курочка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!
З фізкультурою ми дружим,
Різні вправи любим дуже.
— Раз, два, три, чотири! —
Чути з нашої квартири.
Глянь: без мила і водиці
Умиваються дві киці,
Язичком вмиваються,
Лапками втираються.
Я до крана сам дістану,
Умиваюсь біля крана.
Милю милом щоки, шию
І водою добре мию.
Кроленята — глянуть любо:
Об морквинки чистять зуби.
І тому в них зубки цілі —
Гострі-гострі, білі-білі.
В мене щіточка зубна,
Подивіться: ось вона!
Зверху вниз і навпаки
Чищу зуби залюбки.
Носить півник-співунець
На голівці гребінець.
Гребінцем тим, знає кожний,
Причесатися не можна.
А у мене, а у мене
Є гребіночка зелена.
Я нікого не прошу,—
Сам голівку причешу.
Поросяткам у корито
Їжі свіжої налито.
Нечепури лізуть прямо
У корито із ногами.
Я коли кінчаю їсти,
На столі у мене чисто.
Скатертину не заллю,
Бо порядок я люблю.
Ось горобчик сів на стовпчик.
Чистить пір'ячко горобчик.
Потім пурхнув на плетінь:
— Я чистенький! Цвір-цвірінь!
Крем узяв я із полички,
Сам почистив черевички,
Ще й помив калошки
Для сестри Явдошки.
Наш Рябко у двір забіг,
А на лапках — мокрий сніг
Походив він, походив,
На підлозі наслідив.
Як не сором буть таким —
Неохайним і брудним! —
Я завжди біля порога
Витираю добре ноги.
Ведмежатко косолапе
У барлозі смокче лапу.
Ой, яка принадна,
Наче шоколадна!
Не ведмідь же я, малята,
Щоб до рота пальці брати.
Це мені не звично:
Не гі-гі-є-ніч-но!
Йдуть купатись каченята,
А назустріч гусенята,
Гелготять, вклоняються —
Ніби всі вітаються.
Я знайомих як зустріну
Привітаюсь неодмінно.
А прийду в дитячий сад,
То вітаюсь до малят.
Золотий бджолиний рій
Носить мед у вулик свій.
Працювать бджілки охочі
Зранку трудяться до ночі.
Я старанно теж труджуся,
Помагаю вже бабусі.
А як виросту, тоді
Буду першим у труді!
Про вірш
Дидактичний вірш-інструктаж у формі бадьорої гри демонструє дітям важливість гігієни, режиму дня та охайності через антитезу звичок тваринного світу та культурної поведінки дитини.
Історія
Грицько Бойко — один із найвизначніших майстрів української дитячої літератури радянської доби, чия спадщина вирізняється органічним поєднанням педагогічної настанови з дотепною грою та яскравою образністю. У 1950–1960-х роках поет активно співпрацював із дитячими видавництвами («Веселка») та часописами («Малятко», «Барвінок»), створюючи цикл віршів про формування базових культурно-гігієнічних навичок, покликаних соціалізувати дошкільнят та молодших школярів.
Твір «Здоровим будь!» належить до програмних дидактично-ігрових віршів автора, у яких традиційне просвітницьке завдання радянської педагогіки щодо плекання «здорового духу в здоровому тілі» реалізоване без нудної моралізаторської тональності. Поет майстерно використовує естетику ранкових руханок, що транслювалися по радіо, та перетворює щоденну рутину догляду за собою на захопливу послідовність веселих пригод.
Форма
Поезія написана чотиристопним хореєм із переважанням пірихіїв, що задає пружний, маршовий, ритмізований темп, ідеальний для декламації під час зарядки чи вмивання. Композиційно вірш структуровано як низку мікросюжетів-паралелей, об'єднаних суміжним (парним) римуванням (aabb) із чергуванням жіночих та чоловічих клаузул.
Звукова організація позначена світлою мажорною евфонією: активне нанизування дзвінких приголосних ([д], [з], [р]) та сонорних звуків підсилює динамізм оповіді, відтворюючи бадьорий ранковий настрій і гармонію фізичного руху.
Як читати
Образна система твору будується на класичному для народної та авторської байки прийомі паралелізму й антитези: поведінка свійських тварин і птахів (курочка, кішки, кроленята, півник, поросята, горобець) зіставляється з діями маленького оповідача. Тварини живуть за законами дикої природи (кішки вмиваються язичком, півник не здатен причесатися власним гребінцем, поросята лізуть у корито з ногами), тоді як людина володіє арсеналом культурних інструментів — водогоном, милом, зубною щіткою, гребінцем і кремом для взуття.
Психологічна винахідливість Бойка полягає в утвердженні самостійності малюка: рефренні конструкції («сам дістану», «у мене є», «сам почистив») легітимізують суб'єктність дитини, формуючи гордість за власну охайність без зовнішнього примусу. Турбота про молодшу сестричку Явдошку завершує індивідуалістичний контур гігієни, виводячи його у площину родинної етики та відповідальності.
Теми: гігієна та здоров'я · самостійність дитини · режим дня · світ природи і тварин · охайність і порядок