Принципова байка
З Горобцем завелася Синиця
за просяне зеренце мале.
Ну, і як тут не будеш свариться? —
хоч мале воно, звісно, але
суть у принципі, суть у порядку!
А порядок єдиний, бач, є:
хто найперший зробив тут посадку,
той, природно, нехай і клює.
А вони підлетіли обоє
до зернини тії водночас
і таке завели між собою —
пір'я й пух полетіли ураз!
Били в тім'я, під дих і під боки,
позбивали до крові дзьоби...
— Соррром, соррром! — кричали Сороки, —
рррозчепіться, уперті лоби!
Як складалося все воно далі —
зараз важко сказати мені:
став шукати я слів для моралі —
та й не встежив за полем борні.
Лиш на хвильку якусь відвернувся,
зирк — нікого... Так от тобі й на!
Тільки Котик облизує вуса
на току біля купи зерна...