Україні

Григорій Чубай

Ти синім небом дивишся на мене,
Щоб я, бува, душею не зачах.
В моїх ночах — тополь свічки зелені,
В моїх ночах, в задуманих очах.

В моєму щасті твого щастя зливи,
В моїй крові пожар твоїх калин.
З твоїх давнин на плечах вітер сивий,
Гіркий, печальний вітер, мов полин.

За мною ходять твого горя тіні,
Лицем до твого сонця я встаю.
В твоїм сумлінні — і моє сумління
По проводі життя передаю.

З твоїх знамен несу червоне кредо.
Впаду як треба. Тільки ти — іди.
Дивлюсь вперед. І бачу попереду,
Себе з тобою бачу назавжди.

Про вірш

«Україні» Григорій Чубай: Ти синім небом дивишся на мене, Щоб я, бува, душею не зачах.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Ти синім небом дивишся на мене, Щоб я, бува…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · Україна · природа

Усі поети