Жартівлива балада про випрані штани
Іван Драч
Ніч розписала небо
в синю домашню вазу.
Захлинулася електричка.
Комар в спориші принишк.
Замурзався я на роботі —
і мати примітила зразу
Заплямлені солідолом ще путні
сірі штани.
Баняк на плиту поставила.
Дістала з полиці мило.
А місяць у білих споднях
з батьком у шахи грав.
Далеко овогнене місто
на сон голубий мостилось.
Смачною була після пива
густа кабачкова ікра.
Відгонили грушами хмари.
У вітрі топилися шепоти.
Сад колихався солодко
на гойдалці тишини.
А на пружинистій шворці,
звішені за манжети,
Пришпилені гострими зорями,
в небо ішли штани.
(Повні образи, повні огуди
Мої пишногубі етюди.
“Це вже занадто, це вже занадто” —
Мені нашіптували сонати,
І розсипались по панелі
Мої рондо і ритурнелі —
Я обійшовся без них,
Оспівуючи штани.)
Драч Іван
Про вірш
Блискуча необарокова іронічна балада, де буденна картина прання робочих штанів перетворюється на феєричну нічну містерію з грою в шахи з місяцем.
Історія
Балада увійшла до збірки «Балади буднів» (1967) і стала класичним прикладом драчівської деструкції псевдопафосного офіційного стилю. Замість монументального возвеличення радянського робітника поет малює колоритну, живу сімейну ідилію з заплямованими солідолом штанами.
Твір демонструє віртуозне володіння прийомами українського бурлеску, козацького гумору та шістдесятницького естетизму.
Форма
Шестистопний ямб із багатством неточних асонансних рим та розмовних інтонацій. Ритмічна гнучкість дозволяє невимушено поєднувати високі небесні метафори з побутовою лексикою.
Як читати
Поетичний простір розкривається фантастичною картиною: «Ніч розписала небо в синю домашню вазу», а на цьому тлі стомлений син повертається з роботи в забруднених штанях. Мати береться до прання, а «місяць у білих споднях з батьком у шахи грав».
Цей затишний побутовий сюрреалізм наповнює щоденний побут поезією космічного масштабу. Випрані штани, що гойдаються на вітрі, стають символом чистоти простого трудового життя, сповненого тепла й любові.
Теми: балади буднів · бурлеск і гумор · родинний затишок · необароко · поетизація побуту