Комарик та Мушка

Іван Липа

Жили собі Комарик — німецький чударик та Мушка — гессенська пустушка.

Половою піч топили, в горіховій лушпині куліш варили. Сала не купували, хліба позичали, а водичку даром брали.

Так жили-поживали, весело співали...

Якось сів комар на дубочку, схилив головочку. Де взялися буйні вітри — дуба похилили, Комара звалили.

Упав Комар на помості, побив, поломив ребра й кості!..

Прилетіла Мушка мала та й плакати гірко стала...

А шершень почув та й питає:

— І чого се ти, Мушко-політушко, так гірко плачеш?

Як же мені не плакати, коли Дуб на дуба похилився І Комарик мій забився?

— Ну, то я почну в дуду грати!

Полетів і почав гудіти щосили. Почув це Півник та й каже до нього:

— Чого це ти, Шершню, в дуду граєш?

— Як же мені не грати, коли Дуб на дуба похилився,

Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала... —То я почну співати!

І розкукурікався на все горло. А Цуцик і питає:

— Чого це ти, Півнику, розспівався?

— Як же мені не співати, коли Дуб на дуба похилився Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала

Та й плакати гірко стала... Шершень в дуду заіграв...

— То й я почну гавкати!

І почала Собачка брехати на весь голос без упину. А тополя молоденька, що тут росла, й говорить до Цуцика:

— Цуцику! Чого це ти розгавкався?

— Як же мені не гавкати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала

Та й плакати гірко стала... Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став...

— То й я розгойдаюсь!

І почала Тополя хитатися з такою силою, що й листя з неї посипалось.

А Дівчинка несе молоко в глечику та й дивується:

— Чого це ти, Тополе, так розхиталася?

— Як же мені не хитатися, коли Дуб на дуба похилився,

Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв. Кукурікать Півник став, А собачка розбрехалась...

— Ну, то й я розіб'ю свій глечик!.. І кинула Дівчинка з усієї сили глечиком об землю.

Свинка побачила, похитала головою та й каже:

— А чого це ти, Дівчинко, глечика розбила?

— Як же мені не розбити, коли Дуб на дуба похилився

Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать півник став, А собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась...

Іван Липа — Близнята Іван Липа — Очі завидющі, руки загребущі, ніс за вітром Іван Липа — Казка про Максима Ще 17 творів → Біографія Івана Липи

— То й я почну моркву їсти!..

Побігла Свинка на город і давай моркву їсти. А Кізячок, що тут лежав, і питає:

— Чого це ти, Свинко, моркву риєш?..

— Як же мені не рити, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала

Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила...

— То й я розгорюсь великим і ясним полум'ям! Т закурив і зачадив Кізячок з усієї сили.

А Реп'яшок, що біля нього ріс, і питає:

— Чого це ти, Кізячку, так розгорівся?

— Як же мені не горіти, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала

Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила...

— То й я почну до всіх чіплятися!

Т почав Реп'яшок до всіх приставати. А Котик його умовляє:

— Ну, й чого це ти, Реп'яшку, до всіх чіпляєшся?

— Як же мені не чіплятися, коли Дуб на дуба похилився,

Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала

Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, А Кізячок розгорівся...

— То й я вхоплю шматок сала! Поліз Котик у комору і вкрав сало. А Хата й звертається до нього:

— А нащо це ти, Котику, вхопив сало?

— Як же мені не хапати, коли Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився, Прилетіла Мушка мала

— То й я почну танцювати!

Г почала Хата так вистрибувати, що аж піч за валилася. А Господар, що спав на печі, й бубо нить спросоння:

— А чого це ти, Хатко, так розтанцювалася?

— Як же мені не танцювати, коли Дуб на дуба похилився,

Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, Та й плакати гірко стала. Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став, А Собачка розбрехалась, А тополя розхиталась. Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила, А кізячок розгорівся, А Реп'яшок причепився. Покрав Котик усе сало...

— Ге! То мені пора вставати!

От протер Господар очі й побіг швиденько до Струмочка, щоб умитися. А Струмочок до нього й говорить:

— Чого це ти, Господарю, так пізно та сквапно умиваєшся?

— Як же мені сквапливо не умиватися, коли все господарство моє гине, бо

Дуб на дуба похилився, Упав Комар та й забився. Прилетіла Мушка мала, Та й плакати гірко стала, Шершень в дуду заіграв, Кукурікать Півник став. А Собачка розбрехалась, А Тополя розхиталась,

Глечик Дівчинка розбила, Свинка моркву всю порила. А Кізячок розгорівся, А Реп'яшок причепився. Покрав Котик усе сало, Танцювати Хата стала.

— Он як! — каже Струмочок. — Ну, так і я розіллюся!

І розлився Струмочок великими водами, і в тому розливі потонули всі: і Господар, і Хатка, і Котик, і Реп'яшок, і Кізячок, і Свинка, і Дівчинка, і Тополя, і Собачка, і Півник, і Шершень, і Мушка, і Комарик — усіх, як і не бувало!

Про вірш

Іронічно-алегорична казка-ланцюжок у народному стилі, яка крізь призму жартівливої трагедії комах викриває схильність соціуму до беззмістовного роздмухування галасу та колективної істерії. Твір поєднує бурлескно-травестійний настрій із фольклорною моралізаторською сатирою.

Історія

Твір належить до багатого казкового доробку Івана Липи (зокрема відомого за збірками «Казки про волю», «Тринадцять казок»), у якому автор майстерно інтерпретував традиційні фольклорні моделі для виховання естетичного смаку та критичного мислення українського читача. Літературна казка початку XX століття в Україні активно послуговувалася мотивами народних пісень про тварин для створення сатиричних алегорій на суспільне життя.

У цьому творі Липа спирається на мандрівний фольклорний мотив, споріднений з відомою українською жартівливою піснею «Ой що ж то за шум учинився (Ой зацвіла рутка, м'ята)» та кумулятивними казками про нещасний випадок з дрібною істотою, переосмислюючи його в іронічному модерному ключі з натяками на чужоземні явища («німецький чударик», «гессенська пустушка»).

Форма

Твір має класичну кумулятивну структуру (chain tale / казка-ланцюжок), де кожна нова дія приєднується до попередньої за принципом градації та рефрену. Ритмізована проза Липи природно переходить у силабо-тонічні віршовані вставки зі спрощеним римуванням («похилився / забився», «мала / стала»), що надає оповіді характерного речитативно-пісенного звучання.

Архітектоніка базується на діалогічних репліках-повторах, які нарощують темпоритм твору від мікроподії (падіння Комарика) до масштабу загального хаосу. Стилістика насичена фольклорними формулами, сталими епітетами («буйні вітри»), жартівливими прізвиськами та народними фразеологізмами побутового злидарювання («половою піч топили», «хліба позичали»).

Як читати

Центральний алегоричний сенс казки криється в розгортанні феномену соціального ланцюгового реагування або «ефекту доміно». Дріб'язкова побутова пригода пари маргінальних персонажів стає каталізатором для неадекватних, галасливих дій усього довкілля: Шершень починає гудіти в дуду, Півник кукурікає, Собачка гавкає, а Тополя розгойдується, загрожуючи загальною катастрофою.

Кожен персонаж використовує чужу біду винятково як привід для самовираження та беззмістовного галасу, а не для дієвої допомоги постраждалому. Липа викриває абсурдність масового психозу, пародіюючи громадську псевдоактивність, де реальна проблема підміняється демонстративною, безладною імітацією переживання.

Теми: кумулятивна казка · алегорія та сатира · колективний психоз · фольклорні мотиви · людська нерозсудливість · іронія

Усі поети