Фантазіє! ти сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Що будиш мертвих з вічного їх сна,
Життя даєш холодній хвилі в морі!
Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
Підводимо чоло, похиленеє в горі.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’єднала.
Ти світове з’єднала з таємним,
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна ніч, сумним.
Поетична перлина циклу «Сім струн» («Fa»): віртуозний синтез музики й поезії, присвячений дядькові Михайлу Драгоманову.
Цикл «Сім струн» був створений 1890 року в Колодяжному й увійшов до першої збірки «На крилах пісень» (1893). Поетеса присвятила його своєму духовному наставникові й дядькові Михайлові Драгоманову.
Кожна з семи поезій відповідає одній ноті музичної гами й певному жанру (гімн, пісня, колискова, сонет, рондо, ноктюрн, сестина), розгортаючи діапазон від патріотичного маніфесту до інтимної нічної медитації.
Класичний сонет (два чотиривірші й два тривірші), написаний п'ятистопним або шестистопним ямбом з чіткою цезурою.
Музична термінологія в назві визначає темп і характер звучання, а тонка інструментовка звуків і алітерації створюють враження реальної гри на струнах.
У вірші «Fa» лірична героїня торкається найпотаємніших струн душі, де любов до рідної України переплітається з вірою у пробудження народу.
Образи пісні й струни постають тут універсальними символами творчої енергії, здатної будити надію навіть у найглухішу ніч поневолення.
Цей твір є зразком високої європейської версифікації, якою юна поетеса збагатила українську класичну лірику.
Теми: сім струн · музика і поезія · михайло драгоманов · любов до україни · на крилах пісень · витончена форма