Життя іде і все без коректур…
Ліна Костенко
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.
Ліна Костенко
Про вірш
Мудрість пройденого шляху: філософське усвідомлення того, що життя пишеться набіло без чернеток і коректур, а час не повертається назад.
Історія
Вірш написаний у зрілий період творчості поетеси й увійшов до збірки «Неповторність» (1980).
Ліна Костенко підсумовує життєвий досвід покоління, яке пережило війну, репресії та тиск застою, нагадуючи про незворотність кожного вчинку.
Текст став одним із найчастіше цитованих філософських віршів в українській поезії завдяки своїй пронизливій чесності.
Форма
Пружний чотиристопний ямб із глибокими перехресними римами й лаконічною строфікою.
Афористичність формулювань: кожен рядок може існувати як самостійна життєва максима.
Як читати
У житті немає чернеток: «Життя іде і все без коректур, і час летить, не стишує галопу». Все, що зроблено, залишається викарбуваним навіки.
Поетеса закликає цінувати неповторність кожної зустрічі, берегти друзів і не залишати важливих слів на потім.
Справжня мудрість полягає в тому, щоб приймати свій вік і свій шлях із вдячністю та без жалю за дрібницями.
Теми: життя без коректур · плив часу · цінність вчинків · неповторність миті · життєва мудрість