Троянди й виноград
Максим Рильський
Із поля дівчина утомлена прийшла
І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,
За сапку — і в квітник, де рожа розцвіла,
Де кучерявляться кущі любистку й м’яти.
З путі далекої вернувся машиніст,
Укритий порохом, увесь пропахлий димом,-
До виноградника! — Чи мільдью часом лист
Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!
В саду колгоспному допитливий юнак
Опилення тонкі досліджує закони,-
А так же хороше над чорним грунтом мак
Переливається, мов полум’я червоне!
Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику валку, що ніжно серце тисне
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
6 вересня 1955 р Київ
Рильський Максим
Про вірш
Формула повноцінного людського щастя: гармонійне поєднання прекрасного і корисного («Троянди й виноград — красиве і корисне»).
Історія
Вірш дав назву однойменній збірці Рильського 1957 року, що стала поворотним пунктом у поверненні української лірики до загальнолюдських цінностей після смерті Сталіна.
Поет сам був пристрасним садівником і виноградарем у своєму будинку в Голосієві під Києвом, де власноруч плекав кущі троянд і виноградну лозу.
Рядок «У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград — красиве і корисне» став афоризмом етичної та естетичної рівноваги.
Форма
Строгий шестистопний ямб із парними римами та чеканною афористичною інтонацією повчального послання.
Алегоричне протиставлення й синтез: виноград як символ матеріальної праці й хліба насущного, а троянда — як символ духовної краси та поезії.
Як читати
Людина не може бути щасливою, дбаючи лише про матеріальний достаток (виноград): без поезії, краси й квітів (троянди) душа грубіє і гине.
Водночас безплідне естество без праці також хибне: справжнє життя вимагає гармонії між трудом і натхненням.
Цей вірш утверджує гуманістичний ідеал повноцінної, гармонійно розвиненої особистості.
Теми: троянди й виноград · красиве і корисне · голосіївський сад · гармонія праці й краси · два крила щастя