Перепились

Михайль Семенко

Розлили вино на столах
І несподівано оп'яніли
І хтось сказав:
Пе — ре — пи — лись!
І всім стало ясно.
Один забився в куток.
Було видно, що він переживає драму.
Розходьтесь, уже погасла електрика
І губи не знайдуть губ!
І всі підуть з тим, що залишилось в серцях,
Розбредуться по улицях
І завтра буде соромно зустрічатись.
Розлили!

1919. Київ.

Про вірш

Іронічно-драматична сцена гульні: розлите вино, раптове сп'яніння, чиясь прихована драма в кутку й передчуття ранкового сорому, коли всі розійдуться темними вулицями.

Історія

Вірш написано в Києві 1919 року. У цей період Михайль Семенко активно брав участь у богемному житті міста — літературних вечорах, кав'ярняних посиденьках, мистецьких клубах, — і багато його віршів фіксують атмосферу цих зустрічей з характерною сумішшю іронії та меланхолії.

Сцена застілля для Семенка — не лише побутовий епізод, а й метафора епохи: тимчасове забуття серед хаосу, після якого настає похмілля реальності.

Форма

Вірш написано верлібром із поодинокими співзвуччями, без регулярного метра й сталого римування. Рядки різної довжини, синтаксис розмовний, з окличними й наказовими реченнями.

Помітний прийом — графічно-звукове розчленування слова «Пе — ре — пи — лись!», яке імітує п'яну, протяжну вимову й водночас стає кульмінаційним моментом тексту. Кільцеву рамку утворює повтор дієслова «Розлили».

Як читати

Початок — розлите вино й несподіване сп'яніння — задає легкий, майже комічний тон. Чиєсь проскандоване «Пе — ре — пи — лись!» робить ситуацію «всім ясною»: гра закінчена, маски скинуто.

Далі сцена змінює тональність. Один із присутніх забився в куток і «переживає драму», електрика погасла, «губи не знайдуть губ». Темрява перериває можливість близькості, і застілля перетворюється на розпад спільноти.

Фінальні рядки — люди розбредуться вулицями з тим, «що залишилось в серцях», і завтра їм буде «соромно зустрічатись» — переводять вірш у психологічний і моральний план. Останнє «Розлили!» звучить як підсумок: розлите не лише вино, а й щось важливе, людське, що вже не повернути.

Теми: богемне життя · сп'яніння і забуття · сором · розпад близькості · прихована драма

Усі поети