Сміється сонце до землі...

Михайлів Юхим

Сміється сонце до землі,
Цілує лагідно і гріє,
Земля закохана у млі —
Неначе в чарах туманіє.

Весна, подумав я, весна…
Але прийдеш ти не для мене.
Не розімкнеш мого вікна,
На свято не візьмеш зелене.

І не сплетеш мені вінка,
Не заспіваєш про кохання,
Про те, як дівчина струнка
Дарує трунок свій – зідхання…

Сміється сонце до землі,
Промінням лагідно цілує,
Один мій шлях стоїть у млі,
Його неволі дух чатує.

Про вірш

«Сміється сонце до землі...» Михайлів Юхим: Сміється сонце до землі, Цілує лагідно і гріє, Земля закохана у млі — Неначе в чарах…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Сміється сонце до землі, Цілує лагідно і гріє…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · пори року · воля

Усі поети