Михайло Григорів

Про автора

Михайло Григорів (1947–2016) — найтонший лірик Київської школи поезії, творець тихої медитативної лірики, що вловлює пульс природи.

Разом із Василем Голобородьком, Віктором Кордуном та Миколою Воробйовим Григорів належав до легендарної «Київської школи поезії», яка принципово відмовилася від радянської ідеології на користь чистої естетики й мовчазного споглядання.

Його вірші короткі, прозорі й майже безтілесні, мов подув вітру: він умів у кількох словах передати самотність сонячного зайчика на стіні чи шелест торішнього очерету біля замерзлої річки.

Працював перекладачем з латиської мови, чудово знав балтійську поезію та культуру.

Теми: тиша і медитація · подих природи · Київська школа · прозорість слова · філософія самотності