Квіточка

Микола Костомаров

(З чеського)

Вітронько віє
З панського лісу;
З відрами дівка
Біжить до річки:
В кований цебер
Води набрала;
По річці к дівці
Квіточка плине.
Квіточка гарна
Та й запашная,
З повної рожі
Та з чорнобривців.
"Коли б я знала,
Квіточко красна,
Хто тебе саджав
В вогкую землю,
Тому б я дала
Мій золотенький
З пальця перстеньок!
Коли б я знала,
Квіточко красна,
Хто тебе личком
Повив подобно,
Тому б я дала
Шпильку з волосся!
Коли б я знала,
Хто тебе, квітко,
Пустив на воду,
Тому б я дала
Стрічку з головки!"
Дівочка стала
Квітку хапати
Та й обірвалась
В воду холодну.

Про вірш

«Квіточка» Микола Костомаров: (З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З відрами дівка Біжить до річки: В кований…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («(З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: природа · воля · лірика

Усі поети