Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку

Микола Трублаїні

У гірському глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом.

Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її з'їсти.

Стала срібляста рибка проситися.

— Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий!

Сказав тоді лебідь:

— Дістань мені черевички, бо лапи мої у воді мерзнуть. Дістанеш, тоді я тебе не їстиму. Не дістанеш — з'їм.

Швидко попливла рибка по озеру шукати черевички. Кругом побувала, на дно спустилася, ніде черевичків для лебедя не знайшла. Підпливла тоді до берега під очерет і заплакала.

Почула той плач жаба-крекотушка і питає:

— Рибко срібляста, чого ти плачеш?

Розповіла рибка жабці про своє, горе.

— Я тобі допоможу,— сказала зелена жаба,— підожди мене тут.

Залишила рибку між очеретами, а сама на берег виплигнула і заквакала: "Ква-ква, ква-ква, ква-ква!"

Почув це горобчик-молодчик, що сидів на високій вербі, і у відиовідь зацвірінчав: "Цвірінь-цвірінь, цвірінь-цвірінь!"

Розповіла жаба горобчикові про біду сріблястої рибки і попросила допомогти дістати черевички.

Полетів тоді горобчик-молодчик в садок, де гуляла маленька дівчинка Наталочка.

Як довідалась Наталочка, ідо лебідь рибку хоче з'їсти, швиденько принесла горобчикові свої червоненькі черевички і наказала: "Лети швидше, швидше, щоб рибку врятувати!" Горобчик-молодчик полетів і оддав черевички зеленій жабці-скрекотушці.

Жабка плигнула у воду і подала їх рибці сріблястій.

Зраділа рибка, зараз же попливла до лебедя. Черевички ті лебедеві дуже сподобалися, і він пообіцяв тую рибку сріблясту не чіпати.

Переказала свою подяку срібляста рибка жабці-скрекотупщі.

Жабка — горобчикові-молодчикові.

А горобчик — Наталочці.

Про вірш

Поетична казка про солідарність усього живого, доброту дитячого серця та здатність щирого співчуття долати жорстокість і егоїзм сильнішого.

Історія

Казка «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку» належить до пізнього, передвоєнного етапу творчості Миколи Трублаїні. У цей час автор, уже визнаний майстер масштабних пригодницьких повістей («Лахтак», «Шхуна „Колумб“»), дедалі частіше звертався до жанру лірико-дидактичної та алегоричної казки для наймолодших читачів. Образ кмітливої та чуйної Наталочки став наскрізним у низці його мініатюр і коротких оповідань, утілюючи ідеал доброзичливої та допитливої дитини нової доби.

Написаний у період загострення загальноєвропейської напруги напередодні німецько-радянської війни (в якій невдовзі, у жовтні 1941 року, письменник трагічно загинув на фронті), цей твір був спробою утвердити гуманістичні орієнтири: ненасильство, взаємну підтримку слабких і торжество емпатії над правом сили.

Форма

За формою твір є класичною кумулятивною казкою з ланцюжковою композицією, де розгортання сюжету ґрунтується на послідовних зверненнях від одного помічника до іншого (рибка — жаба — горобець — дівчинка). Мова твору вирізняється пісенним ритмом, наближеним до фольклорної традиції, із використанням сталих епітетів («білокрилий красень», «жаба-крекотушка», «горобчик-молодчик») і тавтологічних повторів.

Інтонаційний малюнок багатий на звукові рефрени та прямомовні формули-прохання. Діалоги побудовані на градації емоційного напруження від плачу й безвиході до активної консолідації та порятунку, що полегшує естетичне та моральне сприйняття казки дітьми дошкільного й молодшого шкільного віку.

Як читати

В алегоричній системі казки зіштовхуються два полюси: гордовита сила, схильна до тиранії (лебідь, який висуває безглузду й нездійсненну забаганку — черевички для лап), і крихка беззахисність життя (срібляста рибка). Примха хижака стає каталізатором для об'єднання представників різних стихій — підводної (рибка), земноводної (жаба), повітряної (горобець) та людського світу (дівчинка Наталочка).

Філософський зміст твору полягає в торжестві універсальної екологічної та моральної єдності: світ виживає завдяки тому, що кожен готовий передати сигнал тривоги далі й відгукнутися на чужий біль. Дівчинка Наталочка виступає тут етичним центром — уособленням мудрості, здатної мирним шляхом розв'язати фатальний конфлікт і вберегти красу від знищення.

Теми: доброта і милосердя · казковий світ · взаємовиручка · повага до слабшого · гармонія природи

Усі поети