Маленьке зайченятко

Микола Вінграновський

Приспало просо просеня,
И попростувало просо,
Де в ямці спало зайченя
І в сні дивилось косо.

Йому сказало просо: спи,
Заплющ косеньке око.
Залізли коники в снопи,
І хмара спить високо.

Заснув у лісі сірий вовк
І лапою укрився.
Твій сірий вовк в воді намок
І спати завовчився.

Заснуло поле і горби,
І на дорозі пустка.
В солодкім сні біля води
Росте твоя капуста.

Заплющ косеньке око й ти
Підстав під вухо лапку.
Як будеш спать — будеш рости,
Маленьке зайченятко.

Про вірш

«Маленьке зайченятко» Микола Вінграновський: Приспало просо просеня, И попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Приспало просо просеня, И попростувало просо, Де…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: природа · лірика · людська доля

Усі поети