Сирітська доля

Олександр Корсун

Ой у полі вітер віє,
Траву нагинає,
Кобзар сидить на могилі
Да вітра питає:
"Чи не знаєш, буйнесенький.
Де сирітська воля,
Де фортуна, де надія,
Де сирітська доля?"
Вітер йому одвічає:
"Знаю, діду, знаю!
Бачив долю сирітськую
У темному гаю.
Бідна доля! Надавлена
Сирими купками;
А ще діте… а ще плаче
Гіркими слізами!.."

Про вірш

Кобзар сидить на могилі й питає буйного вітру, де шукати сирітську волю й надію. Вітер відповідає, що бачив сирітську долю в темному гаю: вона, придавлена сирими купками, досі плаче «гіркими слізами».

Теми: сирітство · діалог із вітром · кобзар · гірка доля · фольклорна образність

Усі поети