Коби я міг, як тії білі квіти...
Степан Чарнецький
* * *
Коби я міг, як тії білі квіти,
Що на твоїх чарівних грудях в'яли,-
Коби я завжди міг при тобі мріти,
Краси твоєї чаром зір поїти,-
Як білі квіти, що на грудях в'яли…
Коби я міг, як тії білі квіти,
Що на твоїх чарівних грудях в'яли,-
В твої промінні очі все глядіти,
Під подихом твоїм в нестямнім шалі мліти
І в'янути, як квіти ті конали…
***
Про вірш
«Коби я міг, як тії білі квіти...» Степан Чарнецький: * * * Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в'яли,- Коби я завжди…
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Ключ — перший образ («* * * Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: Україна · лірика · людська доля