Колись село тебе пестило,
Сад легким сумом засипляв,
Понад колискою твоєю
Шопена дух не раз витав.
І брав тебе малу на руки,
Дівочі сни твої беріг,
І мрів, що ти життя перейдеш
З душею білою, як сніг.
Та помутніли чисті води,
З рук твоїх випало весло,
Життя на каламутних хвилях
Тебе в болото занесло…
***
«На мутних хвилях» Степан Чарнецький: Колись село тебе пестило, Сад легким сумом засипляв, Понад колискою твоєю Шопена дух не…
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Ключ — перший образ («Колись село тебе пестило, Сад легким сумом…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: Україна · село · пори року