Не жду спокою!..

Степан Чарнецький

Не жду спокою! Бурі жду,
Щоби заграла громом;
Най олов'яним звоєм хмар
Над моїм стане домом…

Її святих огнів я жду,
Коли над головою
Розсвітять темний небозвід
Кервавою луною!

Не жду спокою! Бурі жду,
Шоби вітри завили,
Шоби у грудях молодих
Іскри в пожар займили!

Най прийде буря, грім, огонь,
Най прийде заверуха —
Розіб'ють сірі тумани,
До бою скріплять духа!..

***

Про вірш

«Не жду спокою!..» Степан Чарнецький: Не жду спокою!

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Не жду спокою!»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: Україна · природа · лірика

Усі поети