Слухай! Клянуся: орлинії крила...

Степан Чарнецький

* * *

Слухай! Клянуся: орлинії крила
Розпущу ще раз і злину горою;
Ше розжариться в грудях моїх сила,
На лет зірвуся… Лиш ти будь зі мною.

Ше раз зірвуся в зоряні блакити
До зір, над хмари, у безмір простору,
І хоть вже сонцем не буду ясніти,
Ше, може, блисну світлом метеору.

***

Про вірш

«Слухай! Клянуся: орлинії крила...» Степан Чарнецький: * * * Слухай!

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («* * * Слухай!»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: Україна · лірика · людська доля

Усі поети