Глухий і губатий

Степан Руданський

Довелося на віку
Глухому з губатим
Раз у церкві, на біду,
У парі стояти.
І губатий що почне
"Отченаш" читати,
То так губи і складе,
Як ніби свистати.
Довго глухий поглядав,
З злості аж мінився,
Далі руку одвинув,
Ближче приступився
Та по пиці того хвать!
"От тобі свистати!"
"Бог з тобою, — каже той, —
Бачиш — я губатий!"
А той його другий раз:
"Дарма, що багатий!..
У нас церква не на то,
Щоб в нії свистати!"

Про вірш

«Глухий і губатий» Степан Руданський: Довелося на віку Глухому з губатим Раз у церкві, на біду, У парі стояти.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Довелося на віку Глухому з губатим Раз у церкві…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: віра · лірика · людська доля

Усі поети