Колька

Степан Руданський

Що день божий, то й слабує
Жінка в мужика.
Мужик ходить, бабів зводить,
Попа і дяка…

Баби шепчуть, дяк ворожить,
Воду піп святить…
А у жінки — колька й колька,
Й голова болить.

Та коли б то справді колька,
То й хоть би не жаль…
А то, лихо його мамі,
Внадився москаль.

Молодиця москалеві —
Як води дає,
І щоб збути мужа з хати,
Слабу удає.

Мужик піде та й шукає
Баби до руки,
А москаль латає жінку
На всі заставки.

Але була в них дитина,
Хлопець років п’ять.
От той хлопець і підглянув
З ким мамуня сплять.

Тільки батько показався,
Хлопець і біжить:
“Вже здорова наша мати! —
Батькові кричить. —

Тільки-тільки не поспіли!..
Не виділи — жаль!
Оттакую з мами кольку
Витягнув москаль!”

Про вірш

Класична українська співомовка, що з іскрометним народним гумором викриває жадібність панів, лицемірство попів і чванство міських чиновників.

Історія

Твір належить до золотого фонду класичної української поезії XIX століття і входить до доробку Степана Руданського (знаменитого циклу «Співомовки» (1857–1859)). Будучи за фахом лікарем і працюючи в далекій Ялті, Руданський усе життя палко любив рідну Подільську землю та її пісенну культуру.

Він створив унікальний жанр української співомовки — віршованого анекдоту чи приказки, де мудрий народний сміх ставав зброєю проти соціального та національного гніту.

Форма

Метрична будова твору: чотиристопний ямб або хорей із перехресним римуванням. Пісенно-романсовий лад із виразною наспівністю й легкою народною лексикою.

Катрени з перехресною римою (абаб). Мова співомовки вирізняється надзвичайною мелодійністю, використанням живої подільської говірки та колоритних народних зворотів.

Як читати

Оповідь розпочинається колоритною сценою з повсякденного життя («Що день божий, то й слабує»), де відразу відчувається тепла посмішка та спостережливість автора.

У зіткненні характерів («Мужик піде та й шукає») простий козак або селянин протистоїть пихатому панові чи чужоземному зайді, перемагаючи його не силою, а гострим розумом і кмітливим словом.

Завершення вірша («Витягнув москаль») приносить тріумф народної справедливості у формі влучного слівця, яке залишає по собі світлий і радісний настрій.

Теми: співомовка · народна мудрість · комічне й сатиричне · інтимна лірика

Усі поети