Польський і руський кіт
Степан Руданський
Несе м’ясо руський кіт,
Польський вихилясом:
"Що ти, котику, несеш?"
А той каже: "М’ясо!"
Та як "м’ясо" вимовляв,
М’ясо і упало,
І з ним польського кота
В минуті не стало.
Несе м’ясо польський кіт.
Руський і питає:
"Що ти, котику, несеш?"
"Міesо!" — відвічає.
Та як "Міesо!" вимовляв,
То так стиснув зуби,
Що бідняка, руський кіт,
Лиш облизав губи.
Про вірш
«Польський і руський кіт» Степан Руданський: Несе м’ясо руський кіт, Польський вихилясом: "Що ти, котику, несеш?" А той каже: "М’ясо!"…
Форма
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Як читати
Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.
Теми: лірика · людська доля · пам'ять