Відвів воли попів наймит,
Оком не стикає…
Лежить, бідний коло груби…
Все за них гадає…
А піп лежить з попадею
Та собі жартує.
То за цицьку помацає,
То і поцілує…
Далі бере сорочину,
Вгору задирає…
Кладе руку нижче пупа,
Вовну розгортає…
Розгортає густу вовну…
“Ото, — каже, — гущі!..
Ото ліса несходимі!..
Та темнії пуші!..”
“Ой, панотче, — крикнув наймит, —
Милосердя майте!..
Чи нема там волів наших —
В пущах пошукайте!..”
Класична українська співомовка, що з іскрометним народним гумором викриває жадібність панів, лицемірство попів і чванство міських чиновників.
Твір належить до золотого фонду класичної української поезії XIX століття і входить до доробку Степана Руданського (знаменитого циклу «Співомовки» (1857–1859)). Будучи за фахом лікарем і працюючи в далекій Ялті, Руданський усе життя палко любив рідну Подільську землю та її пісенну культуру.
Він створив унікальний жанр української співомовки — віршованого анекдоту чи приказки, де мудрий народний сміх ставав зброєю проти соціального та національного гніту.
Метрична будова твору: чотиристопний ямб або хорей із перехресним римуванням. Пісенно-романсовий лад із виразною наспівністю й легкою народною лексикою.
Катрени з перехресною римою (абаб). Мова співомовки вирізняється надзвичайною мелодійністю, використанням живої подільської говірки та колоритних народних зворотів.
Оповідь розпочинається колоритною сценою з повсякденного життя («Відвів воли попів наймит»), де відразу відчувається тепла посмішка та спостережливість автора.
У зіткненні характерів («Кладе руку нижче пупа») простий козак або селянин протистоїть пихатому панові чи чужоземному зайді, перемагаючи його не силою, а гострим розумом і кмітливим словом.
Завершення вірша («В пущах пошукайте») приносить тріумф народної справедливості у формі влучного слівця, яке залишає по собі світлий і радісний настрій.
Теми: співомовка · народна мудрість · комічне й сатиричне · пейзажна лірика