Рана

Степан Руданський

Перегнулась молодиця,
Шмаття віджимає,
А хлопчина під запаску
Ззаду заглядає.

Заглядає — що за рана?
Та й питає мами:
“А від чого то в вас рана
Помежи ногами?”

“Та то ми з батьком колись, — каже, —
Билися обоє.
Сокирою батько вдарив
Та й розтяв надвоє”.

“А розумний тато були!..
Добру міру знали!
Бо сокирою, як в око,
У п…у попали!”

Про вірш

Класична українська співомовка, що з іскрометним народним гумором викриває жадібність панів, лицемірство попів і чванство міських чиновників.

Історія

Твір належить до золотого фонду класичної української поезії XIX століття і входить до доробку Степана Руданського (знаменитого циклу «Співомовки» (1857–1859)). Будучи за фахом лікарем і працюючи в далекій Ялті, Руданський усе життя палко любив рідну Подільську землю та її пісенну культуру.

Він створив унікальний жанр української співомовки — віршованого анекдоту чи приказки, де мудрий народний сміх ставав зброєю проти соціального та національного гніту.

Форма

Метрична будова твору: чотиристопний ямб або хорей із перехресним римуванням. Пісенно-романсовий лад із виразною наспівністю й легкою народною лексикою.

Катрени з перехресною римою (абаб). Мова співомовки вирізняється надзвичайною мелодійністю, використанням живої подільської говірки та колоритних народних зворотів.

Як читати

Оповідь розпочинається колоритною сценою з повсякденного життя («Перегнулась молодиця»), де відразу відчувається тепла посмішка та спостережливість автора.

У зіткненні характерів («Та то ми з батьком колись, — каже, —») простий козак або селянин протистоїть пихатому панові чи чужоземному зайді, перемагаючи його не силою, а гострим розумом і кмітливим словом.

Завершення вірша («У п…у попали») приносить тріумф народної справедливості у формі влучного слівця, яке залишає по собі світлий і радісний настрій.

Теми: співомовка · народна мудрість · комічне й сатиричне · людська гідність

Усі поети