Свічка

Степан Руданський

Купив свічку раз купець,
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
"Сергею святому".
А наш собі не дочув —
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
"Андрею святому".
Пішла свічка по руках,
А той поглядає:
Ото староста вперед
З нею наступає.
До Андрея просто йде,
А той не звинеться:
Поміж люди наперед
Собакою рветься!
"Да какому,— закричав,-
Лєпіш дуралєю?
Не ентому, гаварят!
Гаварят, Сергею!"

Про вірш

«Свічка» Степан Руданський: Купив свічку раз купець, Подає другому Та й говорить з-за плечей: "Сергею святому".

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: лірика · людська доля · пам'ять

Усі поети