Мала щілина в греблі — то біда...

Василь Грінчак

Мала щілина в греблі — то біда,
Нехай з заліза гребля і бетону,
Нехай в основі і каміння тонни, —
Розірве греблю весняна вода.
Отак в бою, отак і в обороні:
Пролізе в щілину змія руда —
І гине всюди сила молода,
І ллється задаремно кров червона.
Хто у житті шукає цю щілину,
Подобу бачу в ньому я зміїну
І гнівом і ненавистю киплю!
Коли вона вилазить на дорогу
Мого народу — серцем б'ю тривогу
І чоботом отруйну гадь давлю!

Про вірш

«Мала щілина в греблі — то біда...» Василь Грінчак: Мала щілина в греблі — то біда, Нехай з заліза гребля і бетону, Нехай в основі і каміння…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Мала щілина в греблі — то біда, Нехай з заліза…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · кохання · пори року

Усі поети