Мово моя колоскова...

Василь Грінчак

Мово моя колоскова,
Сестро-порадо шовкова,
Житимем вічно з тобою,
Рідною і дорогою.

Поки ти будеш на світі,
Буде народ твій в зеніті,
Будуть усі шанувати,
Ніжність твою прославляти.

Коли ж тебе в світі не стане,
Серце від болю зів'яне.
Тож берегтиму щоднини
Кожне словечко-зернину.

Хай розростається нива,
Хай колоситься щасливо,
Хай по усій Україні
Линуть пісні солов'їні.

Мово моя колоскова,
Сестро-порадо шовкова,
Вічні ми тільки з тобою,
Рідною і дорогою.

Про вірш

«Мово моя колоскова...» Василь Грінчак: Мово моя колоскова, Сестро-порадо шовкова, Житимем вічно з тобою, Рідною і дорогою.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Мово моя колоскова, Сестро-порадо шовкова…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · Україна · пісня

Усі поети