Одні спішать в Європу завітати...

Василь Грінчак

Одні спішать в Європу завітати
І побувати у чужих краях,
А я поїду у свої Карпати
По ковпаківських бойових шляхах.

Одні спішать чужу красу побачить,
Які і де скелясті береги,
А я знайду у горах ключ гарячий,
Нап'юсь води і наберусь снаги.

Знайду місця, де йшли бої криваві,
Вклонюсь могилам рідної землі
І прочитаю напис на скалі
Про тих, хто вічно житиме у славі…

Я не спішитиму в Швейцарію, до Риму,
Бо хочу серцем всім відчути знов,
За що вмирали друзі-побратими,
За що лилася їх гаряча кров.

Об'їду всюди нашу Україну,
А потім — на Урал чи на Кавказ,
Щоб добре знати рідну Батьківщину,
Як ті, хто вмер за неї в трудний час.

Про вірш

«Одні спішать в Європу завітати...» Василь Грінчак: Одні спішать в Європу завітати І побувати у чужих краях, А я поїду у свої Карпати По…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Одні спішать в Європу завітати І побувати у чужих…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · кохання · родина · смерть і пам'ять · Україна

Усі поети