Пахне в хаті любисток і м'ята...

Василь Грінчак

Пахне в хаті любисток і м'ята,
Рушники, мов живі, на стіні.
Фото в рамочці рідного брата,
Що загинув давно на війні.

Прохолода і тиша у хаті,
Я сиджу при розкритім вікні.
Якось дивно і сумно мені,
Що живе тут сама лише мати.

Ми ж давно розійшлись по світах,
Бо ще змалку шукали свій шлях —
Хто на фабрику, хто у науку…

Входить мати. У неї в руках
Миска вишень… Усмішка в очах.
Я схиляюсь, цілую їй руку…

Про вірш

«Пахне в хаті любисток і м'ята...» Василь Грінчак: Пахне в хаті любисток і м'ята, Рушники, мов живі, на стіні.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Пахне в хаті любисток і м'ята, Рушники, мов живі…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · кохання · дитинство

Усі поети