Солодко пахне в лісах медуниця...

Василь Грінчак

Солодко пахне в лісах медуниця,
Рву при землі поміж листям сухим.
Серце у грудях не може вміститься,
Б'ється, мов жайвір над лугом німим.

Ніжно берези вибілюють небо,
Дятел стукоче об кору сосни,
Як мені сумно бути без тебе
В перші пробуджені ранки весни.

Знову ти будеш вночі мені сниться,
Може, тому, що такі голубі
Очі твої, як в лісах медуниця,
Та, що зриваю між листям тобі.

Про вірш

«Солодко пахне в лісах медуниця...» Василь Грінчак: Солодко пахне в лісах медуниця, Рву при землі поміж листям сухим.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Солодко пахне в лісах медуниця, Рву при землі…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · місто · природа · пори року

Усі поети