Ой, щебечуть соловії...

Василь Пачовський

Ой, щебечуть соловії,
Розвиваються лелії,
Квіти сиплються з вишень;
Пара голубів туркоче,
Наче слухати не хоче
Соловейкових пісень.
Ой, туркоче, буркотає,
Одно одне обіймає —
Обсипає з гілля цвіт,
І цілується з собою,
Сад жемчужиться росою,
Усміхається весь світ!..
Сад жемчужиться росою,
Як хожу я із тобою,
Як хожу я ніч і день;
Нам щебечуть соловії,
Розвиваються лелії,
Квіти сиплються з вишень!.

Про вірш

«Ой, щебечуть соловії...» Василь Пачовський: Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти сиплються з вишень; Пара голубів туркоче…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: гумор · лірика · людська доля

Усі поети