Спів відлетних журавлів

Василь Пачовський

Як осінні вітри дунуть
І на небо хмари сунуть,
Попід хмари сумно лине
Ключ відлетних журавлів.
Хто з них верне, хто загине...
Чути їх прощальний спів —
Попід хмари сумно лине
Ключ відлетних журавлів.

Сумно лине, сумно грає
І на крила забирає
Тепле літо, зелень яру
Під вирейний небосклін.
Спів несеться понад хмару,
В горах грає відгомін —
Забирає зелень яру
Під вирейний небосклін!

В небі хмара темна плаче,
В полі кавка чорна краче,
В хаті тесля теше трумно,—
Мому серцю чогось жаль,
Чогось сумно, дуже сумно...
Очі шлються в мрачну даль...
Нащо тесля теше трумно?..
Мому серцю чогось жаль...

Про вірш

«Спів відлетних журавлів» Василь Пачовський: Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: кохання · природа · пори року

Усі поети